Пред'являючи позов про визнання угоди недійсною, батьки виконують свій обов'язок по захисту інтересів своїх неповнолітніх дітей.

Здатність особисто здійснювати свої права в суді та доручати ведення справи представникові (цивільна процесуальна дієздатність) належить громадянам, що досягли повноліття. Тому права та інтереси неповнолітніх захищаються в суді їх законними представниками - батьками. Однак при цьому суд зобов'язаний залучити до участі у справі самих неповнолітніх віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років (ст. 32 ГПК). Закон (ст. 48 ГПК) наділяє законних представників правом здійснювати від імені представляються усі процесуальні дії, право здійснення яких належить він представляє. Наприклад, законні представники вправі пред'явити позов про стягнення аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей (ст. 107 СК) або про відшкодування шкоди, заподіяної майну або особистості дітей (ст. 1064 ЦК), відмовитися від позову, визнати позов, укласти мирову угоду і др . Батьки представляють інтереси дітей, які є також і відповідачами (наприклад, по спору про розділ спадкового майна). У тих випадках, коли неповнолітні можуть самостійно виступати в суді на захист своїх прав (спори, що випливають з трудових, шлюбно-сімейних правовідносин, з угод, пов'язаних з розпорядженням отриманим заробітком, тощо), суд виходячи з конкретних обставин справи має право залучити до участі у справі батьків для надання допомоги неповнолітнім.

Відповідно до ст. 249 Кодексу України про адміністративні правопорушення повноваження законного представника здійснюються батьками при захисті інтересів своїх дітей, як залучаються до адміністративної відповідальності, так і є потерпілими у справах про адміністративні правопорушення.

Якщо ж неповнолітні залучаються до кримінальної відповідальності, то їхні батьки мають право ознайомитися з матеріалами справи при закінченні попереднього слідства. У судовому засіданні батьки неповнолітнього підсудного має право брати участь у дослідженні доказів на судовому слідстві, подавати докази, заявляти клопотання і відводи. Вони присутні в залі судового засідання протягом всього судового розгляду. Крім того, виклик неповнолітнього до слідчого і до суду здійснюється, як правило, через його батьків, (ст. 395, 398, 399 Кримінально-процесуального кодексу Української РСР). Законні представники можуть також брати участь при допиті своїх неповнолітніх дітей в якості свідків. При цьому вони мають право з дозволу слідчого ставити запитання, а після закінчення допиту підтвердити правильність запису свідчень (ст. 159 КПК).

Батьки як законні представники своїх неповнолітніх дітей здійснюють їх права та у виконавчому провадженні. Разом з тим батьки можуть доручити участь у виконавчому провадженні іншій особі, вибраного ними як представник (п. 2 ст. 30, п. 1, 4 ст. 37 Закону про виконавче провадження).

При зловживанні батьками своїми батьківськими правами дитина згідно зі ст. 56 СК має право самостійно звернутися за захистом своїх прав до органу опіки та піклування, одним з основних завдань якого є захист особистих і майнових прав та інтересів неповнолітніх, а після досягнення віку чотирнадцяти років - до суду.