Не виключені випадки, коли навіть такі заходи не надають належного впливу на батька, з яким залишився проживати дитина, адже примусове виконання рішення суду з подібних справ практично неможливо. Тому свідоме невиконання батьком судового рішення вже після застосування до нього заходів, передбачених цивільним процесуальним законодавством (ст. 406 ЦПК), може розцінюватися як злісне невиконання рішення суду про порядок спілкування дитини з іншим батьком. У такому випадку суд на вимогу батька, що проживає окремо від дитини, може відповідно до п. 3 ст. 66 СК винести рішення про передачу йому дитини, виходячи при цьому з інтересів дитини та з урахуванням думки дитини. У юридичній літературі зазначається, що передбачена п. 3 ст. 66 СК санкція має важливе психологічне значення, оскільки одна загроза її застосування може змінити в кращу сторону поведінка батьків, що проживає разом з дитиною і не виконує рішення суду про порядок участі другого з батьків у вихованні дитини. Однак це зовсім н ... Читати далі »