Після закінчення ж обумовленого терміну особи, у яких перебуває дитина, ухиляються від його повернення батькам, висуваючи як обгрунтування своїх дій різні приводи (дитина звикла до них і не хоче повертатися додому, необхідно завершити початий курс навчання в освітньому закладі і т. д. ). У таких випадках батьки позбавляються можливості виховувати своїх дітей, що викликає необхідність прийняття ними заходів по захисту своїх батьківських прав. Дитина може бути повернуто батькам за їх. Вимогу без втручання державних та інших органів, тобто за домовленістю між зацікавленими особами. І лише у разі виникнення спору (протидії в будь-яких формах повернення дитини в родину) батьки мають право звернутися до суду за захистом своїх батьківських прав. Як правило, справи такої категорії розглядаються в суді за місцем проживання осіб, протиправно утримують дитини (ст. 117 ЦПК). У силу ст. 78 СК до участі у справі обов'язково повинен бути залучений орган опіки та піклування, яким за результатами обстеження умов життя сторін складається висновок за заявленим батьками вимогу. Переважне право батьків на виховання своїх дітей враховується судом, але не у всіх випадках може служити підставою для задоволення їх вимоги про повернення дитини. Законом (п. 2 ст. 68 СК) передбачається можливість відмови у задоволенні позову батьків, але тільки за умови, якщо суд прийде до висновку, що передача дитини батькам не відповідає інтересам дитини. Це може відбутися у випадку, якщо попередня поведінка батьків свідчить про те, що вони не в змозі здійснювати належне виховання дитини і забезпечити в повному обсязі дотримання його законних прав та інтересів. Не виключені також ситуації, коли пов'язане з поверненням додому позбавлення дитини звичних для нього умов життя може несприятливо вплинути на його подальший розвиток і виховання. Закон не містить вичерпного переліку причин, через які суд може відмовити у задоволенні вимоги батьків про повернення дитини. Обов'язковим для суду є лише врахування інтересів та думки самої дитини.

У тих випадках, коли в процесі судового розгляду за вимогою батьків про повернення дитини з'ясується, що ні батьки, ні особи, у яких знаходиться дитина, не в змозі забезпечити його належне виховання та розвиток, суд згідно з п. 2 ст. 68 СК передає дитину на піклування органу опіки та піклування.