Як покарання може бути накладено штраф у розмірі від п'ятдесяти до ста мінімальних розмірів оплати праці або в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період до одного місяця, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Батьки можуть бути також притягнуті до кримінальної відповідальності за втягнення неповнолітнього у вчинення злочину (ст. 150 КК) та втягнення неповнолітнього у вчинення антигромадських дій (ст. 151 КК).

З вищесказаного про зміст батьківських прав випливає, що основним принципом здійснення батьківських прав є забезпечення прав та інтересів дитини. Крім того, всі питання, що стосуються виховання та освіти дітей, повинні вирішуватися батьками за їх взаємною згодою, виходячи з інтересів та з урахуванням думки дітей (п. 2 ст. 65 СК), а врахування думки дитини, що досяг віку десяти років, - обов'язковий (ст. 57 СК). Розбіжності між батьками з питань виховання та освіти дітей можуть бути дозволені за зверненням батьків (або одного з них) до органів опіки та піклування або до суду.

Здійснення батьківських прав батьків, які проживають окремо від дитини. Основні положення щодо здійснення батьківських прав батьків, які проживають в силу різних обставин окремо від дитини, закріплені в ст. 66 СК. Відповідно до п. 1 ст. 66 СК з батьків, хто проживає окремо від дитини, має право на спілкування з дитиною, участь у її вихованні і вирішення питань отримання дитиною освіти, що узгоджується зі встановленим в Кодексі принципом рівних батьківських прав і обов'язків (п. 1 ст. 61 СК) і наданими дитині правом у випадку, роздільного проживання батьків на спілкування з кожним з них (п. 1 ст. 55 СК).

На практиці нерідкі випадки, коли один з батьків, з яким залишився проживати дитина, створює умови, фактично позбавляють другого з батьків можливості спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні. У результаті порушуються законні права та інтереси як одного з батьків, так і дитини. У зв'язку з цим п. 1 ст. 66 СК встановлено, що той з батьків, з яким проживає дитина, не повинен перешкоджати спілкуванню дитини з іншим батьком, якщо таке спілкування не шкодить фізичному і психічному здоров'ю дитини, її моральному розвитку. Роз'яснення сторонам даної вимоги закону, зокрема, є обов'язком суду при розірванні шлюбу подружжя, які мають неповнолітніх дітей, незалежно від того, збуджений чи спір про дітей.

Порядок здійснення батьківських прав батьків, які проживають окремо від дитини (право на спілкування з дитиною, право на виховання дитини і захист його прав та інтересів), може бути визначений що укладається в письмовій формі угодою між батьками (п. 2 ст. 66 СК).