При цьому саме по собі перевагу в матеріально-побутовому стані одного з батьків не може бути визначальною умовою для передачі йому неповнолітніх дітей. Суд також може врахувати й інші обставини, наприклад, хто з батьків виявляє велику турботу та увагу до дітей, відсутність чи наявність у батьків шкідливих звичок і відхилень у поведінці і т. п. Крім того, у таких ситуаціях рекомендується виявляти психологічну перевагу одного з батьків для дитини з урахуванням подібності (або відмінності) їх темпераменту, чи є у кожного з батьків інша сім'я, причини розпаду шлюбу батьків дитини і т. п. У необхідних випадках до участі в розгляді справи судом у встановленому законом порядку може бути притягнутий експерт-психолог (ст. 74-78 ЦПК). З метою виявлення думки (бажання) дитини проживати з батьком чи матір'ю він може бути опитано судом, з урахуванням його віку та розвитку. Суд має право відступити від думки дитини, що досяг віку десяти років, якщо воно суперечить його інтересам (ст. 57 СК).

До участі в таких справах судом обов'язково залучається орган опіки та піклування, укладання якого по суті спору між батьками та акт обстеження умов їх життя мають вирішальне значення для винесення судом рішення про місце проживання дітей (ст. 78 СК). Разом з тим слід мати на увазі, що суд має оцінювати такі висновки в сукупності з іншими доказами. У разі незгоди суду з висновком органу опіки та піклування в судовому рішенні повинні бути наведені конкретні мотиви, якими при цьому керувався суд.

Судова практика свідчить про те, що за результатами розгляду спорів про місце проживання дітей вони в більшості випадків (за деякими даними - до 90%) передаються на виховання матері і проживають з нею. Причому подібні рішення засновані не на пріоритеті права матері на виховання дітей, а на переконанні суду, що в тому чи іншому конкретному випадку (особливо якщо дитина малолітній) мати зможе краще, ніж батько, виконувати обов'язки з виховання дитини. Непоодинокі випадки, коли ці рішення належним чином не мотивовані і приймаються на користь матері незалежно від підлягають обліку обставин, що видається в сучасних умовах помилковим як з урахуванням вимог закону, так і з точки зору здорового глузду.

Визначальним тут має бути тільки дотримання інтересів дитини з урахуванням можливості створення батьками найбільш сприятливих умов для її виховання й освіти. Не виключено, що вони будуть більш оптимальними для дитини не в матері, а у батька. У зв'язку з цим невмотивоване рішення про передачу дитини матері виходячи тільки з традицією, що склалася та судової практики може бути оскаржене.

Суперечка між батьками про порядок здійснення батьківських прав проживають окремо від дитини батьком вирішується судом на їх вимогу (вимогу, одного з них), якщо батьки не можуть дійти згоди (п. 2 ст. 66 СК). До участі у справі залучається орган опіки та піклування (ст. 78 СК). Суд при розгляді таких справ може брати до уваги різні обставини з урахуванням дотримання принципу рівності батьківських прав обох батьків та інтересів дитини.

Так, суд повинен врахувати конкретні умови, в яких виховуються діти, їх вік, особливості розвитку, характер взаємин батьків, ставлення до них дітей, умови життя окремо проживає з батьків, можливість позитивного або негативного впливу його на дітей, а також і інші конкретні обставини, виявившись при розгляді справи.