Тому в разі незгоди з висновком органу опіки та піклування по суті вирішує спори суд мотивує прийняте рішення з посиланням на інші докази.

Виконання рішень суду у справах, пов'язаних з вихованням дітей (а це може бути як рішення по розглянутим у цьому параграфі спорів, так і рішення про відібрання дитини у батьків або інших осіб), відповідно до ст. 79 СК проводиться судовим приставом-виконавцем за правилами виконавчого провадження в порядку, встановленому законом (ст. 351 ГПК; ст. 9, 73 Закону про виконавче провадження). Як правило, ця процедура здійснюється за місцем проживання особи, яка зобов'язана виконати рішення, або за місцем знаходження дитини. При цьому згідно зі ст. 207 ЦПК суд вправі за заявами зацікавлених осіб відстрочити виконання рішення, а також змінити способи і порядок його виконання.

Якщо рішення суду не буде виконано зобов'язаною особою (особами) у встановлений термін добровільно, то суд повинен вжити заходів з примусового виконання рішення. На батьків або інших осіб, на піклуванні яких перебуває дитина, що перешкоджають виконанню судового рішення у справі, пов'язаній з вихованням дитини (наприклад, про участь окремо проживає батька у вихованні дитини або про порядок реалізації бабусею, дідусем права на спілкування з дитиною і т. п .), може бути накладено штраф у розмірі до двохсот встановлених законом мінімальних розмірів оплати праці, який стягується в доход держави. Такий захід може бути прийнята до винних осіб на підставі постанови судового пристава-виконавця, що затверджується старшим судовим приставом (п. 1 та 4 ст. 85 Закону про виконавче провадження).

Однак сплата штрафу не звільняє батьків (інша особа) від обов'язку виконати дії, передбачені рішенням суду у справі, пов'язаній з вихованням дитини. Тому одночасно з накладенням штрафу судовим приставом-виконавцем призначається зобов'язаному з батьків (іншої особи) новий строк для виконання судового рішення. При повторному і наступних порушеннях без поважних причин боржником новопризначених термінів для виконання виконавчого документа розмір штрафу кожного разу подвоюється (п. 1-2, 4 ст. 85 Закону про виконавче провадження).

Через протидії батьків (або інших осіб) виконання рішення суду про передачу або відібрання дитини нерідко виникають складнощі як організаційного, так і морально-етичного характеру.